Формуємо духовність дитини.
(консультація для батьків, вихователів)
Дошкільний вік - важливий період формування духовності особистості. Саме в цей період закладаються основи формування духовності, моральних почуттів, сприйняття світу та світогляд, любов до всього живого. Держава, суспільство, педагоги, батьки прагнуть виховати в дитині найважливіші людські чесноти, закласти основи моральності, прагнення до краси та творчості.
Духовність кожної дитини, її людяність починається з рідної домівки, світла домашнього вогнища, материнської колискової пісні, бабусиних казок та пахучого хліба серед вишневого саду, батьківського надійного плеча та дідусевих порад, вірних друзів з їх гумором, іграми та забавами. У науковій літературі ми зустрічаємо різні підходи до обґрунтування понять, змісту, принципів духовності, духовного світу особистості, духовних цінностей.Дитина перебуває в середовищі, яке постійно змушує зіставляти гарне й погане, добре і зле, сумне та радісне, щире й лицемірне, красиве й потворне. Хто ж допоможе їй розібратися у сутності цих понять? Звісно, це авторитетні для неї дорослі, які вже мають життєвий досвід, - батьки та педагоги.
Духовне виховання - це активна взаємодія педагога і вихованця у суспільній творчій діяльності, в ході якої формуються кращі людські якості.
Дорослим, які займаються вихованням маленьких дітей, особливу увагу варто звертати на психолого-педагогічні аспекти процесу духовного виховання:
1. Дитина лише тоді починає ставитись гуманно до інших людей, які поряд з нею, коли навчиться узагальнювати власний досвід регулювання поведінки й використовувати його в житті. Головне, чи вона насправді поводиться морально, чи лише має певні теоретичні знання про духовність та моральність поведінки.
2. Дорослі мають створити такі умови, використовувати такі методи та методики, які б давали дитині змогу індивідуально розвиватися, самовдосконалюватися, задовольняти свою цікавість, успішно налагоджувати міжособистісні стосунки. Отже, головна мета духовного виховання - це допомогти дитині зрозуміти, що таке моральні норми й дати їй змогу самій зробити вибір.
3. Виховний вплив слід спрямовувати на перехід духовних почуттів у реальний вчинок.
4. У вихованні дитини слід уникати ситуацій, коли намагання вихованця вдосконалити свою поведінку проходять повз увагу дорослого, й натомість акцентується увага на помилках та прорахунках дитини. Сила радісних почуттів відіграє провідну роль у становленні духовних цінностей юної особистості.
5. Лише гуманний, високодуховний наставник зможе виховати справді духовну особистість. Вихователі і батьки є для дитини еталоном правильної поведінки. А отже, має бути високоморальним і високодуховним не лише на словах, а й у власних діях.
6. Формуючи в дитини потяг до прекрасного й доброго, слід дати їй чітку мотивацію, тобто пояснити, чому саме ця річ гарна, а цей вчинок добрий.
7. Закріплювати моральні настанови в свідомості дитини слід на прикладах з авторитетних для неї джерел: позитивних вчинків її батьків, друзів, улюбленого героя літературного твору чи мультфільму, якщо їх можна вважати зразком моральності та духовності.
8. Формування духовності - складний і суперечливий процес, особливо якщо погляди сім'ї та виховного закладу щодо цієї проблеми розбіжні. Щоб за безпечити єдність у духовному вихованні, педагог має постійно спрямовувати батьків на формування в дітей людяності, моралі.
До уваги батьків
Факти, які можуть вас здивувати ...
- Діти часто не розуміють, чому їх покарано:
дослідження доводять, що вимоги дорослих часто видаються дітям незрозумілими. Пам'ятайте, коли дитина дістала ляпас, вона стає надто сердитою, знервованою та збудженою, тому не може зрозуміти, за що і чому її покарано.
- Допомагайте дітям вести себе краще, даючи їм вибір:
не сперечайтеся з дітьми про справи, які не мають великого значення. Дозволяйте їм зробити вибір: нехай вони самі вирішують, у що одягатися чи що їсти. Це попередить прояви образи та непокори з боку дитини. Вона не дорікатиме, що Ви її постійно контролюєте
- Діти мають право на позитивне ставлення до себе:
уряд України зобов’язався дотримуватись принципів Конвенції Організації Об’єднаних Націй з прав дитини. В ній виголошено, що діти мають права, одним з яких є право на захист від будь-яких форм фізичного і психічного насильства та навмисного приниження.
Любов є найважливішою потребою усіх дітей і однією з основних передумов позитивної поведінки дитини.
• Батьківська любов допомагає дитині формувати впевненість у собі, викликає почуття власної гідності.
• Прислуховуйтесь до того, що говорить Ваша дитина. Цікавтеся тим, що вона робить і відчуває.
• Всі взаємостосунки, в тому числі й ті, що будуються на любові й довірі, потребують певних обмежень. Батьки самі мають визначити ці обмеження для дітей.
Пам’ятайте, що порушення дітьми будь-яких обмежень є для них природним процесом пізнання, і не варто це розцінювати як прояв неслухняності. Діти почуваються більш безпечно, коли батьки також дотримуються визначених ними обмежень.
• Сміх допомагає розрядити напружену ситуацію.
Часом батьки бувають занадто серйозними. Це заважає їм сповна відчути радість батьківства. Вмійте побачити веселі моменти й дозволяйте собі сміх при кожній нагоді.
• Намагайтесь побачити світ очима Вашої дитини і зрозуміти її почуття. Пригадайте, як Ви почувалися. Коли були дитиною, і яким незрозумілим здавався Вам світ дорослих, коли з Вами чинили несправедливо.
• Хваліть і заохочуйте дитину. Сподівайтеся, що дитина поводитиметься добре, й заохочуйте докладати зусиль для цього. Хваліть її за хорошу поведінку.
• Поважайте свою дитину так, як поважали б дорослого. Дозвольте дитині брати участь у прийнятті рішень, особливо тих, що стосуються її. Прислухайтеся до думки дитини. Якщо Ви змушені сказати дитині щось неприємне, подумайте, яким чином Ви сказали б це дорослому. Вибачайтеся, якщо вчинили неправильно по відношенню до дитини.
• Плануйте розпорядок дня дитини. Малі діти почуватимуться більш безпечно, якщо дотримуватимуться чіткого розпорядку дня.
• У кожній сім’ї є свої правила. Будьте послідовними і їх дотриманні, проте намагайтеся виявляти певну гнучкість щодо дотримання цих правил маленькими дітьми. Діти можуть бути введені в оману, якщо одного дня правило виконується, а іншого – відміняється.
Не забувайте про власні потреби!
Коли батьківство починає надто нагадувати важку працю, і ви відчуваєте, що Вам бракує терпіння, приділіть трохи часу лише собі, робіть те, що приносить Вам задоволення.
Якщо Ви розумієте, що втрачаєте контроль над собою і можете накричати на дитину, образити, принизити чи вдарити її, залиште дитину на кілька хвилин, порахуйте до десяти і заспокойтеся.
Умови формування духовної культури дитини.
(консультація для батьків)
Духовність – це те головне, що становить фундамент поняття «людина», саме від того, якою мірою вона стане основою життя кожної української родини, залежить майбутнє нації. Саме тому сьогодні особливої уваги з боку батьків потребує проблема формування духовного осередку кожної сім’ї, духовної культури особистості дитини, складовими якої є:
• культура інтелектуальна;
• моральна культура;
• культура спілкування;
• національна культура;
• національна самосвідомість;
• художньо – етична культура;
• християнська морально – етична культура, релігійні заповіді та традиції;
• родинно – побутова культура;
• політична, правова культура;
• екологічна культура особистості;
Особливої уваги з – поміж усіх складових духовної культури дитини потребує такий важливий компонент як християнська морально – етична культура. Християнство має сприйматися як філософія, основа для побудови світогляду, спосіб мислення. Перші християнські заповіді (шануй батька свого і матір свою, не вбивай, не кради, не свідчи неправдиво проти ближнього свого, не бажай нічого того, що є в ближнього твого та інші) дитина має опанувати саме в родині. Дотримання цих заповідей сприятиме збереженню ладу в сім’ї та духовній єдності поколінь.
Софія Русова вважала, що починати формувати основи духовності на засадах християнської моралі бажано з перших років життя дитини, спираючись на духовно – релігійну сенситивність малюка, «інстинкт релігії», що з віком зникає, якщо його своєчасно не підтримати й не розвинути. Дошкільня сприймає світ інтуїтивно, довіра до світу існує до трьох років, потім, якщо виховання піде в хибному напрямку, може укріпитися недовіра. Тому конче потрібно, починаючи з молодшого дитинства, утверджувати в дитячих душах вічні християнські істини – істини Добра і Любові. Цьому сприятимуть читання дитячої Біблії, навчання звертатись до Бога, дякувати йому, відзначення сімейних християнських свят, читання спеціальної літератури для дітей релігійно – християнського змісту, прилучення дітей до національних святкових обрядів, виготовлення разом з дітьми національної обрядової їжі (кутя, узвар, крашанки, вареники).
Кожна родина має створити свій сімейний осередок духовності, отой Простір Любові, який конче потрібний кожному. І кожному варто почати з себе, з відродження своєї власної душі. Бога слід відродити у своєму серці. Адже Бог у людині, як казав Довженко, є або Його нема, але цілковита Його відсутність – то великий крок назад і вниз. Сьогодні ми не маємо права не рахуватись з цим, оскільки саме ми – педагоги і батьки, відповідальні за майбутнє наших дітей.
Пам’ятаймо: у сім’ях, де в серцях дітей живуть заповіді Божі, ніколи не буде наркоманів, повій, злочинців та інших негативно спрямованих особистостей. У таких родинах не стоятиме проблема превентивного виховання, а душі вихованих у християнській моралі дітей прагнутимуть до постійного вдосконалення і злету на шляху високої духовності.
«Щастя і нещастя дитини залежить від виховання.
Щаслива та дитина, для якої першим словом матері є слово любові, що ублагороднює серце! Для якої перша наука – Божа наука, яка навіть при цілій своїй величині та силі потрапить стати такою маленькою й покірненькою, що зрозуміє її й така дитина, яка ще нічого не знає. І навпаки, якою нещасливою почувається та дитина, що вже за першим разом, як тільки щось на світі побачить – зараз почує від матері проклін, відчує злість.
Школою найпершою і найважливішою є ваша хата, в якій діти ваші мають навчитися любити Бога і людей, а якою буде ця школа – такою буде, очевидно, й наука. Сонцем дитини є любов батьків, дбайливість батьків, які піклуються нею, дрижать над її колискою та й з неба випрошують для неї Божої ласки», - Митрополит Андрій Шептицький.
Календар
| « Червень 2025 » | ||||||
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
| 1 | ||||||
| 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 |
| 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 |
| 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 |
| 30 | ||||||
Архів записів
Друзі сайту
Статистика
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0