Василько чекає суботи.

Щодня Василько запитує:
- Коли вже та субота буде?
Добре в суботу: спи собі скільки хочеш, і батьки нікуди не поспішають.
От тільки так довго її чекати!
… Прокинувся малий. Очам не вірить: татко в постелі з книжкою.
- А що, сьогодні субота? – запитує Василько недовірливо.
- Еге ж.
- Можна до тебе, татку?
- Звичайно.
Миттю опинився хлопчик поруч з батьком, притулився до його дужого плеча.
- Давай у космонавтів гратися. Спочатку я буду космонавтом, а потім ти.
- Не заважай, лежи спокійно, бачиш – читаю.
- Ех! – син зітхнув. Скрутив газету у підзорну трубу, загудів і сам поринув у космічний простір.
- Не гуди! Заважаєш!
Окрик «спустив» хлопця на Землю. Засмучений пішов він на кухню. Мама саме ложки протирала. Взяв одну.
- Матусю, давай у лікаря пограємось? – попросив. – Відкрий ротик,
я тобі горло огляну.
- Поклади ложку! – гримнула мама. – І не крутися під ногами.
Не розуміє малий, чого вона сердиться. Знизав плечима і знову побіг до татка.
- Давай у школу пограємось. Я буду за вчителя…
- Та вгамуйся нарешті! – батько заглибився у книжку.
Василько принишк. Він так чекав суботи!
Вхід на сайт
Календар
«  Червень 2025  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30
Архів записів
Друзі сайту
Статистика
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0